Михайло Хома Марічка

В'ється, наче змійка, неспокійна річка,
Тулиться близенько до підніжжя гір.

А на тому боці, там живе Марічка,
В хаті, що сховалась у зелений бір.
А на тому боці, там живе Марічка,
В хаті, що сховалась у зелений бір.

Не питайте, хлопці, чом я одинокий
Берегом так пізно мовчазний ходжу.

Там на тому боці загубив я спокій
І туди дороги я не знаходжу.
Там на тому боці загубив я спокій
І туди дороги я не знаходжу.

І нехай сміється неспокійна річка,
Все одно на той бік я путі знайду:

Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко,
Я до твого серця кладку прокладу.
Чуєш, чи не чуєш, чарівна Марічко,
Я до твого серця кладку прокладу.