Павло Зібров Хрещатик

Каштани, каштани, каштани
Софії і Лаври хрести
Кияни, кияни, кияни
Ви сестри мої і брати
Я з Вами в дощі й снігопади
У черзі за щастям стою
І лаю по-київськи владу
Й горілку по-київськи п'ю
Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик
Спасибі кажу своїй долі
Що в чорній пустелі ночей
Я сотні разів божеволів
(Божеволів)
Від Ваших, киянки, очей
Киянки, киянки, киянки
Веселі, сумні, гомінкі
Найкращі у світі коханки
Найкращі у світі жінки
Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик
Вам скажуть, що я в Амстердамі
Що Київ зміняв на Москву
Не вірте, панове, я з Вами
За київським часом живу
І де б я не був за кордоном
Я знав, що завжди повернусь
Додому, додому, додому
В святу мою Київську Русь
Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик
Я і друзів розумів
І ворогів умів прощати
Бо хрещений батько мій
То Хрещатик, то Хрещатик