Віктор Павлік Бо в сні відлітаю (Version 2022)

Десь за горою вже сонце тихенько зайшло
День відійшов, вечір прийшов
Роси спадають на трави, і ночі крило
Торкнулось вій, в сон забрело

Та не вкраде ця ніч з думок моїх
Той голос, ті вуста
Ті очі, що давно у пам’яті беріг

Бо в сні відлітаю до того раю
Де тебе знайшов, де тебе я шукаю
Де біля тебе я мовчу і жадаю
Бо тебе я кохаю

В долі питаю, бо сама не знаю
Чом так нишком в вічі тобі заглядаю?
Та що ж зробити, коли сон мій зникає
Лише сонце засяє?

Ніч заховала від мене краплинку тепла
Проміння світла, дарунок сонця
Та не забрати любові, що вічно жива
В моїх оселі, в моєму серці

Бо не вкраде ця ніч з думок моїх
Той голос, ті вуста
Ті очі, що давно у пам’яті я зберегла

Бо в сні відлітаю до того раю
Де тебе знайшла, де тебе я шукаю
Де біля тебе я мовчу і жадаю
Бо тебе я кохаю

В долі питаю, бо сам не знаю
Чом так нишком в вічі тобі заглядаю?
Та що ж зробити, коли сон мій зникає
Лише сонце засяє?

Бо в сні відлітаю до того раю
Де тебе знайшов, де тебе я шукаю
Де біля тебе я мовчу і жадаю
Бо тебе я кохаю

В долі питаю, бо сам не знаю
Чом так нишком в вічі тобі заглядаю?
Та що ж зробити, коли сон мій зникає
Лише сонце засяє?
Та що ж зробити, коли сон мій зникає
Лише сонце засяє?
Сонце засяє