ROXOLANA Очима

Життя ішло, минуло той перон.
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

Очима ти сказав, сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
Сказав мені : люблю.
Несказане лишилось несказанним
Мов тихий дзвін гірського кришталю.

Захід сонця, небокрай, я хотіла так і знай
За, запалити хай догорає
Захід сонця, небокрай, я хотіла так і знай
За, запалити хай догорає

Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

Очима ти сказав, сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
Сказав мені : люблю.
Несказане лишилось несказанним
Мов тихий дзвін гірського кришталю.